Статті для українців які можуть допомогти

Побачити більше

безкоштовні лікарі для України

Звернутися до лікарів

Інформація та дезінформація – якого змісту слід остерігатися під час кризи?

Marta Skrzypek

07.04.2022

Aktualizacja: 07.04.2022

Дезінформація, фальшиві новини, правда. Раніше ці явища називали чутками, пропагандою чи міфами. Їхня головна роль завжди полягала в тому, щоб сіяти страх, щоб контролювати суспільство. Як розпізнати підроблений контент і як захиститись від нього?


Доступ до Інтернету та розвиток сучасних технологій дозволяють швидко отримувати та обмінюватися інформацією. На жаль, він також несе у собі можливість маніпулювання повідомленням у безпрецедентних масштабах. Під час кризи, такої як війна чи пандемія, це тим більше небезпечно, оскільки перешкоджає досягненню позитивного результату та шкодить загальному благу.

informatsiya-ta-dezinformatsiya-shcho-tse-take
pexels.com

Інформація і дезінформація

Ви повинні розуміти, що в наш час інформація – це також зброя. Неправильні або сфальсифіковані повідомлення, які називають дезінформацією або фальшивими новинами, можуть призвести до широкомасштабної паніки. В результаті ми стаємо свідками таких ситуацій, як утворення довгих черг на автозаправних станціях та банкоматах, раптове скуповування іноземної валюти або надмірні покупки, часто в емоційному стані. Хтось з іншого боку барикад робить це навмисно, сіючи смуту, хаос і підігріваючи взаємну соціальну ворожнечу. Чому це так небезпечно? 

У період збройної агресії проти України дезінформація є найнебезпечнішим інструментом у руках Росії. Інформаційна війна ведеться не лише за східним кордоном, а й на Заході, і тут у Польщі. Вона присутня на телебаченні, в пресі та в Інтернеті, включаючи соціальні мережі. У Росії, наприклад, протягом багатьох років ЗМІ представляють єдине бачення історії, яке влада вважає правильним, у якому їхня країна врятувала світ від фашистської Європи, що підтримувала Гітлера. Для вас це альтернативна історія, але пересічний російський громадянин вірить саме в таку історію. Для нього повоєнна радянська окупація була благом, проти якого він невдячно повстав. Чому? Тому що вона представлена у надійних засобах масової інформації. Ось як працює кремлівська політична пропаганда. 

Дезінформація є небезпечним інструментом в тій мірі, у якій пересічна людина іноді не здатна відрізнити правду від брехні. Вона супроводжує нас щодня та посилюється під час кризи. Тому важливо перевіряти кожну інформацію, навіть якщо вона надходить із джерела, яке здається надійним.

Як можна розпізнати фальшиві новини?

Достатньо зайти на портал новин, включити телевізор або соціальні мережі, і на вас посипляться відомості про кліматичні катастрофи, економічні проблеми, політичні конфлікти та злочини. Важко зорієнтуватися в масі новин, що атакують вас з усіх боків, і важко відрізнити правду від брехні. Що ж треба знати, щоб не пошитися в дурні? 

Фальшиві новини - це неправда, яка навмисно видається за факт у формі, яка швидко пошириться у ЗМІ. Найнебезпечнішим засобом поширення неправдивої інформації є Інтернет. Чому? На відміну від радіо, газет чи телебачення, в Інтернеті будь-хто може опублікувати власний контент або відтворити навіть неперевірену інформацію. Таким чином, фальшиві новини можуть легко досягти широкої аудиторії. В результаті, в потоці онлайн-контенту ЗМІ конкурують за увагу користувачів та публікують новини все швидше та швидше, не перевіряючи достовірність їхнього змісту. Навіть поважні редакції часто помилково публікують фальшиві новини. На жаль, читачі "ковтають" таку медіа-приманку, що прикрита яскравими заголовками, і діляться неперевіреним контентом, тим самим сприяючи його поширенню. Як ви можете захистити себе від цього? Просто дотримуйтесь кількох простих правил:  

  • Перевірте джерело - якщо автор або сайт є підозрілим, це можуть бути фальшиві новини.

  • Перевірте автора, хто він, чи знайомий він із  галуззю, де він працює.

  •  Перевірте URL та графіку та порівняйте їх із надійнішими джерелами інформації. 

  •  Чи викликає зміст довіру? Сенсаційний контент, що викликає загальну паніку, викликає підозру.

  •  Слідкуйте за помилками в тексті як стилістичними, так і фактичними.

  •  Стилістична мова - емоційний зміст часто вказує на тексти, в яких йдеться не про факти, а просто про думки

Найважливіший спосіб розпізнати фальшиві новини – не піддаватися емоціям. Відокремте факти від думки автора. Щоб не бути ошуканим, не піддавайтеся першому враженню. 

Як необхідно реагувати на тролінг?

Поряд із фальшивими новинами, ще одним небезпечним явищем є тролінг. Це антигромадська поведінка, свого роду гра, яка полягає в тому, щоб вдавати себе кимось іншим, ніж є насправді. Це явище набуло широкого поширення на дискусійних форумах та у соціальних мережах. Вона включає розміщення спірних і образливих матеріалів, які часто не відповідають дійсності. Мета тролів - привернути увагу, спровокувати читачів, висміяти і образити їх. Саме вони найчастіше масово тиражують фальшиві новини. 

Яким чином слід реагувати на троля в Інтернеті? По-перше,  критика має стати вашою рушійною силою, а  не демотиватором. Навчіться сприймати критику у позитивному ключі, щоб перестати провокувати співрозмовника. Якщо слова ненависника в Інтернеті дуже образливі, просто ігноруйте їх або повідомте їх адміністратору сайту. Соціальні мережі часто систематично блокують такі облікові записи. По-друге, знищіть троля фактами. Саме вони розповсюджують фальшиві новини в інтернеті, тому варто реагувати на них спокійно та за фактом. Придушення дезінформації в зародку не дозволить іншим поширювати брехню. По-третє, використовуйте почуття гумору для боротьби з тролями. Нехай це буде повчально, трохи саркастично, але не образливо. Інакше ви лише спровокуєте нову хвилю критики у коментарях. По-четверте, формулюйте власні відповіді, підкріплені реальною інформацією, і уникайте емоцій. 

Пам’ятайте, що дезінформація діє як вірус: дуже швидко розповсюджується і з нею важко боротися. З цієї причини ви повинні бути обізнаними та пильними, щоб не потрапити на звичайні шахрайства.

Źródła

Powyższy materiał ma wyłącznie charakter edukacyjno-informacyjny, nie jest poradą lekarską i nie zastępuje konsultacji z lekarzem. Przed zastosowaniem się do wskazówek lub informacji o charakterze specjalistycznym zawartych w Welbi należy skonsultować ich treść z lekarzem. Welbi dokłada najwyższych starań, aby treść publikowanych materiałów był najlepszej jakości, ale nie ponosi odpowiedzialności za ich zastosowanie bez konsultacji z lekarzem.

Popularne w kategorii Zdrowie psychiczne
Ad

Polecane

wstyd-co-to-jest-jak-sie-od-niego-uwolnic
Zdrowie psychiczne
2 min.
Wstyd - co to jest? Jak się od niego uwolnić?
27.07.2021
smutek-czym-jest-dlaczego-go-odczuwamy
Zdrowie psychiczne
1 min.
Smutek - czym jest? Dlaczego go odczuwamy?
31.10.2021
radosc-czym-jest-jak-ja-odzyskac-porady
Zdrowie psychiczne
1 min.
Radość - czym jest? Jak ją odzyskać? Porady
31.10.2021
hejt-czym-jest-jak-sobie-z-nim-poradzic
Zdrowie psychiczne
2 min.
Hejt – czym jest i jakie ma konsekwencje? Jak sobie radzić z hejtem?
19.05.2021

Najchętniej czytane

choleryk-kto-to-jest-jak-go-rozpoznac-i-z-nim-zyc
Zdrowie psychiczne
1 min.
Choleryk - kto to jest? Jak go rozpoznać i z nim żyć?
28.10.2021
jak-sie-uspokoic-jakie-sa-skuteczne-sposoby
Zdrowie psychiczne
1 min.
Jak można się szybko uspokoić? Sposoby na atak paniki, nerwy i stres
14.05.2021
psychoterapia-co-to-jest-jakie-sa-techniki-terapeutyczne
Zdrowie psychiczne
3 min.
Psychoterapia - co to jest? Jakie są techniki terapeutyczne?
30.07.2021
platoniczny-zwiazek-co-to-jest-na-czym-polega
Zdrowie psychiczne
1 min.
Platoniczny związek - co to jest? Na czym polega?
24.01.2022

© 2021 Welbi. Wszelkie prawa zastrzeżone.

Serwis welbi.pl ma charakter edukacyjny, nie stanowi i nie zastępuje porady lekarskiej. Redakcja serwisu dokłada wszelkich starań, aby informacje w nim zawarte były poprawne merytorycznie, jednakże decyzja dotycząca leczenia należy do lekarza. Redakcja i wydawca serwisu nie ponoszą odpowiedzialności wynikającej z zastosowania informacji zamieszczonych na stronach serwisu, który nie prowadzi działalności leczniczej polegającej na udzielaniu świadczeń zdrowotnych w rozumieniu art. 3 ust 1 ustawy o działalności leczniczej.