Соціальні мережі – як бути обережним під час публікації контенту під час кризи?

Пропаганда в соціальних мережах

Соціальні мережі по всьому світу сповнені неправдивої інформації та фальшивих облікових записів. Це найнебезпечніше у періоди виборів чи збройних конфліктів. Нині, коли Росія напала на Україну, ми є свідками масової дезінформації та безлічі повідомлень у соціальних мережах, які не завжди правдиві. Найчастіше це політична зброя, яка включає:

• Боти, що видають себе за реальних користувачів,

• Організований тролінг (наприклад, кампанії ненависті),

• Розповсюдження фальшивих новин.

Найгірше те, що більшість цих дій оплачується урядами окремих країн з метою посіяти паніку та поширити дезінформацію. Наприклад, обговорення війни в сусідній з нами країні зазвичай закінчується коментарями, що ображають інші народи і самих коментаторів. Відрізнити підроблені облікові записи від справжніх стає все складніше, оскільки перші стають дедалі витонченішими у своєму обмані. Тому важливо не відтворювати оманливу інформацію та ретельно перевіряти кожну новину у надійних ЗМІ, таких як Reuters або ПАД (Польське агентство друку).

Пам'ятайте, що кожна криза, включаючи війну, несе в собі ризик масової дезінформації, яка дуже небезпечно впливає на суспільство. Пандемія стала чудовим уроком для всього світу, але не всі зробили з неї висновки. Соціальні мережі були наповнені фальшивими новинами, які розпалювали паніку, зокрема й у Польщі. В результаті ми побачили порожні полиці у магазинах, відсутність палива на заправках та навіть масове зняття готівки у банках.

Що таке фальшиві новини?

Часто в пориві емоцій користувачі публікують на своїх акаунтах у соціальних мережах відео або повідомлення, які вони попередньо не перевірили, але які здаються їм вартими довіри. Під час будь-якої кризи в Інтернеті їх з'являється безліч, і деякі користуються особливою популярністю. Останнім часом найкращими прикладами таких фальшивих новин були:

• кадри закидання транспортного засобу пляшками з коктейлем Молотова в Києві - виявилося, що це кадри 2014 року,

• остання обкладинка журналу Time з колажем обличь Путіна та Адольфа Гітлера - ця «обкладинка» була створена Патріком Малдером як графіка - ніколи не була опублікована,

• інформація про загибель солдатів острова Зміїний, яку заперечували обидві сторони - свідчить не лише про інформаційний хаос, а й про інформаційну війну, яку ведуть Росія та Україна.

• У кризових ситуаціях не забувайте перевіряти правильність інформації перед тим, як передавати її.

Будьте обережні з тим, що ви публікуєте у соціальних мережах

Ви повинні розуміти, що в Інтернеті триває інформаційна війна. Ви також берете участь у цьому. Якщо ви не воюєте зі зброєю в руках, це не означає, що ви не воюєте на інформаційному рівні. Тому майте на увазі кілька важливих моментів:

1. Не довіряйте неперевіреним джерелам.

2. Не продовжуйте надавати інформацію, у достовірності якої ви не впевнені.

3. Не впадайте в паніку – викликання страху - один із багатьох інструментів ведення війни. Дійте раціонально.

4. Не публікуйте фотографії конвоїв, мап маршруту або центрів допомоги.

5. Читайте не тільки заголовки - вони можуть вводити в оману відрив від змісту тексту, до якого вони відносяться. Прочитайте всю статтю, щоб отримати точну інформацію.

6. Переконайтеся, що сайт, з якого ви отримуєте інформацію, заслуговує на довіру, наприклад, що на ньому є контактні та/або адресні дані видавця. Також перевірте, коли був створений сайт, що переглядається - недавно чи багато років тому.

7. Перевірте, хто автор статті та що він писав на порталі раніше. Якщо сенсаційна новина для нього на першому місці, ви маєте право засумніватися в його достовірності.

8. Якщо автор цитує інше джерело, наприклад, людину, організацію, книгу чи щось ще – перевірте, чи справді ці слова були сказані чи написані. Пошукайте інформацію на офіційному сайті відповідної особи чи організації.

9. Перевірте, чи відображається інформація в інших службах. Переконайтеся, що прочитаний текст не є жартом або сатирою.

10. Перевірте, коли було опубліковано статтю. Ви можете зустріти інформацію, яка була актуальною, наприклад, кілька років тому, але сьогодні не відповідає дійсності.

11. Якщо подана інформація стосується конкретної людини, запитайте про їхню достовірність стосовно цієї людини. Якщо текст присвячений будь-якому явищу, ви можете запитати експертів у цій галузі, чи наведена інформація є правдивою та достовірною.

12. Пам'ятайте, що навіть якщо пост на Facebook, Instagram або інших соціальних мережах має багато переглядів, а графіка набрала тисячі лайків, це не означає, що опублікований контент правдивий. Фотографія може бути відфотошоплена, а представлені дані не відповідають дійсності.

Пам'ятайте, що в даний час в Інтернеті багато людей, які хочуть ввести вас в оману або залякати. Будьте уважні.

Найголовніше – зберігати спокій. Росія, безумовно, вкладає багато зусиль і коштів у тому, щоб викликати паніку у світі. Тому необхідно ретельно відбирати та передавати інформацію, не піддаючись бурхливим емоціям. Водночас, тих, хто боїться, необхідно підтримувати. Перевірте, перш ніж публікувати будь-що!

Два питання, які ви завжди повинні ставити собі публікацією повідомлення або коментаря в соціальних мережах:

1. Чи може це повідомлення/коментар погано вплинути на мене/впливати на мене негативно в майбутньому?

2. Чи викликане моє повідомлення/коментар сильною емоцією, яку я відчуваю зараз? Чи публікую я його просто з нагоди?

Якщо відповідь на будь-яке з вищезгаданих питань – «так» або «можливо», вам слід утриматися від публікації чогось сьогодні і переглянути це завтра.

1. Demagog.org.pl: https://demagog.org.pl/analizy_i_raporty/wojna-w-ukrainie-i-dezinformacja-sledz-zestawienie/?cn-reloaded=1
2. ComputerWorld.pl: https://www.computerworld.pl/news/Fake-newsy-to-amunicja-Rzad-i-NGO-sy-ostrzegaja-przed-dezinformacja,436613.html
3. Spidersweb.pl: https://spidersweb.pl/plus/2022/02/ukraina-wojna-dezinformacja-rocja-facebook-fakenews